Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси


(КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси України. Законодавство встановлює, що судові експертизи по кримінальних і цивільних справах призначаються в тих випадках, коли для вирішення питань при провадженні за цими спра­вами необхідні спеціальні пізнання.

Історія розвитку судової експертизи в нашій країні почалася з10 липня 1923 року, коли Рада Народних Комісарів України затвердила Положення про обласні кабінети науково-судової експертизи в Харко­ві, Києві й Одесі. Нове Положення про кабінети науково-судової екс­пертизи, що було прийняте 25 квітня 1925 року, уже передбачало ви­конання ними не тільки експертиз, але також наукових праць і експериментальних досліджень з питань криміналістичної техніки і методології розслідування Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси злочинів. У зв'язку з розширенням функцій кабінети у тому ж 1925 році були перейменовані в інститути науково-судової експертизи. Таким чином, у судовій системі був створений та­кий важливий і самостійний інститут, як судова експертиза, незалежна від органів слідства.

Судово-бухгалтерська експертиза, як і будь-яка судова експер­тиза, не існує поза кримінальними чи цивільними справами, що виникають у процесі розслідування або судового розгляду. Неза­лежно від того, по яких справах призначається судово-бухгалтерська експертиза, предметом її є господарська діяль­ність, відображена в документах бухгалтерського обліку та бух­галтерських регістрах, що стали об'єктом розслідування чи су­дового Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси розгляду і у відношенні яких перед експертом-бухгалтером поставлені слідчим або судом питання, що потре­бують застосування спеціальних знань з бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності підприємств [с. 248-249].

Судово-бухгалтерська експертиза характеризується процесуально-правовим і фінансово-господарським змістом [26. с.249].

Процесуально-правовий зміст судово-бухгалтерської експертизи— це система правил, встановлених чинним кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним законодавством та Законом України «Про судо­ву експертизу», які регулюють порядок її призначення та проведення, права і обов'язки експерта-бухгалтера, а також інших учасників процесу у зв'язку з проведенням експертизи [26, с.249].

Фінансово-господарський зміст судово-бухгалтерської експер­тизиполягає в реалізації нею Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси знань з бухгалтерського обліку та аналі­зу господарської діяльності, у специфіці предмета та методів дослі­дження. Ці особливості виділяють її у самостійний вид судової експертизи [26, с.249].


Бухгалтер-експерт обов'язково повинен володіти як певним обся­гом процесуально-правових знань, так і достатніми знаннями з бухгал­терського обліку та аналізу господарської діяльності. Тільки при суво­рому додержанні ним процесуального законодавства і правильному застосуванні спеціальних знань судово-бухгалтерська експертиза може бути визнана доброякісною і такою, що відповідає своєму призначен­ню [26, с.249].

Необхідно розрізняти поняття предмета судово-бухгалтерської експертизияк дослідження явищ господарської діяльності і предмета судово-бухгалтерської експертизи, що проводиться по конкретній справі [26, с Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси.249].



У першому випадку предмет експертизи становлять питання, які взагалі входять у компетенцію експерта-бухгалтера, у другому — предметом експертизи є питання слідчого або суду, поставлені бухгал-теру-експерту з конкретної справи [26. с.249].

Предмет судово-бухгалтерської експертизи визначається конкрет­но поставленими завданнями і змістом питань, які вона вирішує. Як правило, основні питання, на які повинен дати відповіді експерт у своєму висновку, пов'язані з обгрунтуванням висновків проведеної ре­візії фінансово-господарської діяльності підприємства що перевіряєть­ся. Предметом судово-бухгалтерської експертизи є стан і результати економічної діяльності підприємств, установ і організацій. Тому в спе­ціальній літературі (на відміну від Інструкції Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси Мін'юсту) клас експер­тиз, що характеризується застосуванням різнобічних спеціальних знань у галузі економіки і суміжних наук, більша кількість науковців називає судово-економічною експертизою.Однак єдина наукова кла­сифікація судово-економічних експертиз поки що не сформувалась.

Можна погодитись із думкою тих науковців, які пропонують, щоб в основу класифікації судово-бухгалтерських експертиз за видами і рі­зновидами були покладені класифікація економічних наук (фінансова експертиза, економіко-статистична експертиза, експертиза економіка праці), класифікація галузей економіки (експертиза в промисловості, експертиза сільського господарства, будівельна експертиза) і класифі­кація видів економічної діяльності (експертиза приватизації, страхової діяльності, оподаткування тощо). Однак офщійно така класифікація не затверджена.

Серед Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси основних завдань, що вирішуються судовими експертами, можна виділити такі класи:

• -завдання, пов'язані з ідентифікацієюоб'єктів. Наприклад, встановлення посадової особи, відповідального за здійснення і доку­ментальне оформлення незаконної господарської операції;


• діагностичнізавдання — складаються у виявленні механізму події, встановленні часу, способу і послідовності дій, що привели до правопорушення, якісних і кількісних характеристик здійснених діянь. Наприклад, розкриття механізму розкрадання товарно-матеріальних цінностей і коштів, розрахунок суми заподіяного збитку;

• завдання, пов'язані з експертною профілактикою,тобто діяль­ністю з виявлення обставин, що сприяють здійсненню злочинів (пра­вопорушень) і розробці заходів щодо їх усунення. Наприклад, розроб­ка на основі експертного дослідження рекомендацій з удоскона­лювання первинного обліку Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси товарно-матеріальних цінностей і органі­зації контрольних перевірок окремих груп матеріалів з метою забезпе­чення їх схоронності на складах і в коморах підприємства.

Об'єктом судово-бухгалтерської експертизиє документи, бухга­лтерські регістри та бухгалтерська звітність, в яких відображена гос­подарська діяльність підприємств, у тому числі і протиправна. Саме документи створюють специфічний об'єкт судово-бухгалтерської екс­пертизи. На підставі дослідження документів експерт робить висновки щодо законності господарських операцій та правильності відображен­ня їх у бухгалтерському обліку. При цьому він не повинен виходити за межі спеціальних знань, тобто давати документам юридичну оцінку і визначати їх доказове значення у Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси справі [26, с.249-250].

Кожна наука, і зокрема судово-бухгалтерська експертиза, досліджує свій предмет за допомогою загальнонаукових та конкретних методів.

Методом судово-бухгалтерської експертизиє сукупність прийо­мів та способів, які застосовуються бухгалтером-експертом при дослі­дженні документів та інших матеріалів справи, надісланих йому слід­чим або судом [26, с.250].

У загальнонауковому розумінні метод— це спосіб дослідження, що характеризується сукупністю прийомів і засобів, що визначають шлях наукового пізнання і встановлення істини. У цьому змісті мето­дом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів, що застосовуються експертом-бухгал-тером при дослідженні документів і інших наданих йому матеріалів.

Власні науково-методичні прийоми судово-облікової Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси експертизи — це специфічні прийоми експертного дослідження, розроблені на основі досягнень економічних і юридичних наук, досвіду слідчої, контроль­но-ревізійної і судово-експертної практики. До них відносяться розра­хунково-аналітичні, документальні, органолептичні прийоми, а також прийоми узагальнення і реалізації результатів експертиз.

Розрахунково-аналітичні прийоми містять у собі: економічний аналіз, статистичні розрахунки і економіко-математичні методи.


Економічний аналізу загальному вигляді можна визначити як ви­вчення системи показників, що характеризують господарську діяль­ність підприємств і організацій, яка передує прийняттю раціональних управлінських рішень.

Використання методів економічного аналізу в ході експертного до­слідження є ефективним засобом для виявлення окремих невідповід­ностей Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси, які виявляються в ході протікання економічних процесів і отримали своє відображення в обліковій інформації. Економічний ана­ліз широко застосовують у юридичній і слідчій практиці для виявлен­ня й оцінки причин, що впливають на відхилення від нормального протікання виробничих процесів.

Систему показників можна поділити на три великих групи:

1)дані контролюючих, статистичних і фінансово-кредитних орга­нів про роботу підприємства яка аналізується; висновки і пропозиції вищих організацій за підсумками роботи за визначений звітний період; повідомлення в засобах масової інформації;

2) дані самого підприємства: планові документи, інформативна, проектно-кошторисна, технологічна і фінансова документація, дані оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, звітність;

3) додаткові дані: протоколи зборів засновників Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси і акціонерів; інфо­рмація, отримана від працівників підприємства; дані, отримані в ході оперативно-розшукових заходів тощо.

При аналізі економічних показників можуть бути помічені ознаки порушення планової, фінансової, кошторисної і бюджетної дисциплі­ни, виявлені факти нераціонального, неощадливого і нецільового ви­користання засобів і інші відхилення. Все це знаходить своє відобра­ження в, так званих, економічних невідповідностях.

Слідча і судова практика як докази по кримінальних справах викорис­товує не всі матеріали економічного аналізу, а лише ті з них, що, виявля­ючи негативні відхилення, не мають задовільних економічних пояснень, але логічно виявляють свій зв'язок із розслідуваними злочинами.

Однак виявлені в ході Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси економічного аналізу негативні тенденції і відхилення від нормативного ходу виробничих процесів самі по собі не є порушенням законодавства, а лише вказують напрямок проведен­ня більш детального дослідження. Докази ж здійснення протиправних дій у сфері економіки встановлюються документальними й органолеп­тичними прийомами судово-бухгалтерської експертизи.

Використання тих чи інших прийомів дослідження документів за­лежить від особливостей злочинів, документообігу в галузі, в якій ско­єно злочин, та обліку господарських операцій на конкретному підпри­ємстві [26, с.250].


Коли слідчий приходить до висновку щодо необхідності проведен­ня судово-бухгалтерської експертизи, він, керуючись статтями 75, 196 КПК України, складає про це постанову. Судово-бухгалтерська експе­ртиза Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси призначається лише з порушеної кримінальної справи, яка зна­ходиться у провадженні відповідного органу [26, с.252].

При розслідуванні кримінальних справ про розкрадання майна під­приємств, організацій та установ, громадських організацій необхід­ність у призначенні судово-бухгалтерської експертизи (у тому числі після проведення документальної ревізії) виникає:

• якщо результати (висновки) ревізії суперечать матеріалам справи і усунення цих протиріч потребує висновку експерта;

• при протиріччях у висновках первинної і повторної документа­льної ревізії;

• у разі обгрунтованого клопотання звинувачуваного про призна­чення судово-бухгалтерської експертизи;

• у випадках застосування ревізором сумнівних методів визначен­ня заподіяної матеріальної шкоди;

• коли експерт іншої спеціальності не може зробити обґрунтова­ний висновок без Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси додаткового дослідження матеріалів справи експер­том-бухгалтером [26. с.251].

Перелік матеріалів, що направляються експерту-бухгалтеру, зале­жить від питань, поставлених перед ним слідчим чи судом за конкрет­ною справою.

Основна діяльність експерта-бухгалтера пов'язана з дослідженням бухгалтерських документів, що згідно з КПК України передбачені як джерела доказів по справі, що знаходиться у впровадженні. Якщо ж такий документ є знаряддям злочину (наприклад, підроблене доручен­ня і накладна, за якими отримані і привласнені товарно-матеріальні цінності) чи зберіг на собі сліди злочину (інвентаризаційний опис і по­рівнювальна відомість, що встановлюють нестачу цінностей), то він, згідно зі ст.78 КПК України, являє Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси собою речовий доказ.

Визнання слідчим документа речовим доказом оформлюється від­повідною постановою і це відбивається в протоколі його огляду. Потім цей документ може бути залучений до справи чи залишений на збері­гання в тій чи іншій організації. При цьому у справі залишається про­токол огляду документа і розписка особи, що прийняла документ на зберігання.

У зв'язку з впровадженням комп'ютерних технологій в обліковий процес, для оцінки і вивчення інформації, що зберігається в коп'ютері і на магнітних носіях, можуть бути використані дані іншого виду су­дових експертиз, що формується — комп'ютерно-технічної.


Оскільки результати коп'ютерно-технічної експертизи Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси, особливо програмного забезпечення, прямо залежать від збереження інформації на внутрішніх і зовнішніх носіях, необхідно при вилученні об'єктів і підготовці їх для експертизи дотримуватися ряду правил, що виклю­чають навмисне псування чи знищення даних, що зберігаються в коп'ютерах.

Важливим джерелом інформації для правильної оцінки наданих даних при проведенні обліково-бухгалтерської експертизи є нормати­вно-правові акти України. Оскільки ці законодавчо-правові акти в Україні зазнають частих змін і доповнень, експерт повинен чітко ви­значити, до якого періоду дії нормативного документа відноситься до-сліджувальна подія. Для цього він повинен мати доступ до повної бази даних правових актів України, що діяли Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси на її території і в окремих ре­гіонах протягом різних періодів часу.

Експерт-бухгалтер може досліджувати тільки ті документи, що вже оглянуті, знаходяться у справі і надані йому слідчим чи судом. Якщо в основу дослідження покладена тільки ксерокопія документа, то екс­перт повинен згадати про це у своєму висновку.

Постанова про призначення експертизи як процесуальний доку­мент складається з трьох частин: вступної, описової і резолютивної[26, с.252].

У вступній частинівказується дата і місце складання постанови, посада та прізвище особи, що прийняла постанову, найменування кримінальної справи, з якої призначена експертиза [26, с.252].

В описовій частиніпостанови відображається суть справи і обста Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси­вини, що спричинюють проведення експертизи, а також особливості об'єкта дослідження, які можуть мати певне значення для висновку експерта-бухгалтера. Завершується описова частина постанови фор­муванням підстав для призначення експертизи [26, с.252].

У резолютивній частиніпостанови міститься виклад рішення про призначення судово-бухгалтерської експертизи, вказуються: вид екс­пертизи за процесуальними ознаками (додаткова, повторна, комісій­на), прізвище експерта, питання, щодо яких він повинен дати виснов­ки, перелік матеріалів справи, які надсилаються експерту-бухгалтеру для дослідження. При проведенні судово-бухгалтерської експертизи в експертній установі у резолютивній частині постанови зазначається конкретний виконавець — експерт цієї установи. Оскільки за законом експертом може бути лише фізична особа Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси, тому не можна в постанові вказувати, що проведення експертизи доручається певній установі або службі, наприклад, «Бюро судово-бухгалтерської експертизи» тощо [26, с.252-253].


Перелік матеріалів, що надсилаються експерту-бухгалтеру для до­слідження, залежать від питань, які на вирішення експерта ставить слідчий, а також від кримінальної справи, порушеної проти осіб під­приємства тієї чи іншої галузі народного господарства [26, с.253].

Як правило, слідчий направляє для експертного дослідження такі документи:

• акти документальних ревізій, в яких на підставі документів відо­бражено рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів за досліджуваний період;

• документи інвентаризації (інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, акти інвентаризації);

• товарні, касові звіти, а також Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси інші звіти матеріально відповідаль­них осіб з усіма первинними прибутково-видатковими документами;

• первинні документи, що відображають господарські операції, стосовно яких перед експертом поставлені питання;

• розрахунково-платіжні відомості, депонентські відомості, особо­ві картки та інші касові документи;

• трудові договори, договори про матеріальну відповідальність, накази на призначення та звільнення з посади;

• протоколи допитів звинувачених та свідків, протоколи очних ставок та огляду документів:

• висновки експертів інших спеціальностей;

• неофіційні документи та інші матеріали, які мають значення для судово-бухгалтерської експертизи [26, с.253].

Документи, що надходять на дослідження експерта, повинні бути перевірені як з формальної сторони, так і на предмет відбитих у ньому операцій. Відповідно Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.95 p., щоб документ мав юридичну чинність і доказовість, він повинен мати всі передбаче­ні обов'язкові реквізити. Перелік обов'язкових реквізитів затверджено Законом України « Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Всі документи, з якими працює експерт, можна класифікувати на доброякісні (правильно оформлені і правильно відбивають здійснену операцію) і недоброякісні (неправильно оформлені, що не відбивають дійсно виконаної операції чи відбивають її у перекрученому вигляді).

Недоброякісні документиможна розділити на недоброякісні за формою і за відбитими у них операціями.

Недоброякісні за формою документи, у свою чергу, поділяються на неоформлені (недооформлені), де відсутні деякі Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси реквізити, і неправи­льно оформлені (наприклад, на бланках не встановленої форми).


Документи, недоброякісні за сутністю змісту, можна поділити на три групи: що утримують випадкові помилки, що відбивають неза­конні операції і підроблені.

До випадкових помилок,що мають місце в документах, можна віднести перекручування в найменуванні організації, якій адресовано документ, чи номери їх поточного рахунку, у номенклатурному номері відпущених товарно-матеріальних цінностей тощо.

До документів, що відображають незаконні операції,відносять такі правильно оформлені документи, у яких зафіксовані операції, які не відповідають чинному законодавству чи нормативним документам. Наприклад, видатковий касовий ордер на видачу матеріальної допомо­ги без додатка до Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси нього відповідних документів.

До підроблених документіввідносяться такі, у яких фальсифіко­вані їх реквізити (печатки, підписи посадових осіб), а також ті, у яких перекручено сам зміст операції, арифметичні дані документа.

Часто підроблені документи називають «фіктивними».Однак у кримінальному законодавстві такого терміна немає, а говориться лише про службові підробки (cm. 358 КК України), тобто внесення по­садовою особою в офіційні документи свідомо помилкових даних, складання і видача свідомо помилкових документів. Слово ж «фікти­вний» означає «не існуючий в дійсності». Документ, що відбиває фіктивну, не існуючу операцію, сам по собі є реальним підробленим документом.

Підроблені документи, що містять свідомо помилкові дані, поді­ляються Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси на безтоварні і безгрошові (цілком чи частково).Докумен­ти, якими оформлений рух товарно-матеріальних цінностей, їх надхо­дження чи витрата, у той час коли ці цінності були викрадені чи залишилися без руху, називають безтоварними, а документи, якими оформлено рух грошових коштів — безгрошовими.

Для експертного дослідження мають велике значення і неофіційні документи (чернетки).При виконанні експертиз їх використовують для порівняння з даними офіційного бухгалтерського обліку. їх варто враховувати, наприклад, при визначенні нестач і надлишків товарно-матеріальних цінностей, розподілу сум збитків між організаціями і ма­теріально-відповідальними особами тощо. Але використання експер­том неофіційних записів можливе тільки за таких умов:

• якщо встановлено Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси їх походження і однозначний зміст;

• якщо вони надані експерту як первинні дані.

Така класифікація має важливе практичне значення при дослі­дженні господарських операцій і документів, якими вони оформлені. Встановлення недоброякісних документів дає можливість експерту-


бухгалтеру дати експертну оцінку, а слідчому і суду — розкрити неза­конні операції.

Проведення судово-бухгалтерської експертизи передбачає тісну взаємодію слідчого з експертом-бухгалтером, яка виявляється у тому, що:

• слідчий контролює дотримання експертом строків проведення експертизи та створює йому необхідні умови для успішного виконання роботи;

• експерт знайомить слідчого зі своїм планом роботи і вибраною методикою дослідження;

• додаткові матеріали збираються як за ініціативою слідчого, так Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси і за клопотанням експерта;

• експерт і слідчий спільно визначають строки проведення етапів експертизи [26, с.254].

У відповідності до ст.312 КПК України суд мотивованою постано­вою може призначити також додаткову чи повторну експертизу.

Додаткова судово-бухгалтерська експертизапризначається у випадках, коли:

а) даний висновок недостатньо ясний чи неповний;

б) перед експертом-бухгалтером, слідчим і судом поставлені нові
питання;

в) обвинувачуваний дає пояснення, що має істотне значення для
справи.

Додаткова експертизапризначається постановою слідчого або ухвалою (постановою) суду, у якій вказуються додаткові питання. По­станова пред'являється обвинувачуваному. Додаткова експертиза до­ручається тому ж чи іншому експерту.

Додаткова експертиза призначається в,разі суттєвої зміни попере­дніх обставин виконання Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси проектів на час проведення експертизи на вимогу замовника експертизи. Відповідно до ст.75 КПК чи ст.61 ЩІК експертиза призначається після розгляду судом (слідчим) висновку первинної судової експертизи, коли з'ясовується, щоб усунути непов­ноту або неясність висновку через допит експерта неможливо. Неяс­ність висновку полягає у тому, що за ним не можна точно встановити, чи є висновок експерта категоричним чи вірогідним. Якщо експерт до­сліджував не всі надані в його розпорядження об'єкти і документи, а тільки частину з них, чи відповів не на всі поставлені перед ним пи­тання, то така експертиза є неповною. Таким чином, додаткова експер­тиза Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси, в основному, призначається для роз'яснення, уточнення і конкре­тизації результатів первинної експертизи. І тому в більшості випадків вона доручається експерту, що проводив основну експертизу і вже до-


бре знайомому з конкретними обставинами справи. Однак для прове­дення додаткової експертизи може бути призначений і інший експерт.

В постанові (ухвалі) про призначення додаткової експертизи необ­хідно обов'язково вказати, які обставини обумовили необхідність розширення експертного дослідження.

При цьому слід мати на увазі, що у випадках, коли виникає необ­хідність проведення дослідження нових об'єктів або інших обставин справи призначається нова експертиза, що не є додатковою.

Повторна експертизапризначається у випадку необґрунтованості Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси висновку чи сумнівів у його правильності. При проведенні повторної експертизи обвинувачуваний користується правами, наданими йому законом при призначенні і проведенні експертизи.

Повторний висновок експерта-бухгалтера необхідно, якщо первіс­ний висновок суперечить документам і матеріалам справи, якщо обви­нувачуваний опорочив висновок експерта-бухгалтера, якщо первісний висновок складений особою, кваліфікація чи ділові якості якого став­ляться під сумнів слідчим чи судом, а також якщо по закінченню ро­боти експерта-бухгалтера у слідчого з'являються нові матеріали, що суперечать тим, що спочатку були досліджені і покладені в основу ви­сновку Повторний висновок потрібно, якщо експерт-бухгалтер пору­шив свої процесуальні права Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси чи вийшов за межі своєї компетенції.

Виконання повторної судово-бухгалтерської експертизи доруча­ється іншому експерту чи іншим експертам. При призначенні повтор­ної судово-бухгалтерської експертизи слідчий (суд) виносить постано­ву, яка пред'являється обвинувачуваному. У постанові слідчий (суд) обґрунтовує свою незгоду з первісним висновком експерта-бухгал­тера, посилаючись на обставини справи і конкретні матеріали, і після цього формулює питання, по яких повинно бути наданий висновок.

Якщо слідчий не згодний з висновком першого експерта-бухгалтера і не вважає потрібним призначати повторну експертизу, він викладає мотиви своєї незгоди в обвинувальному висновку чи в по­станові про припинення справи. Суд мотивує Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси свою незгоду з виснов­ком експерта-бухгалтера в рішенні чи в ухвалі (ст. 62 ЦПК).

Експерт-бухгалтер— це висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, аналізу і контролю господарської діяльності, обов'язком якого є дослідження правильності відображення господар­ської діяльності підприємства у документах бухгалтерського і подат­кового обліку при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ [26, с.254].

Коло питань, які вирішуються в процесі судово-бухгалтерської експертизи, визначаються її завданнями, до яких належать:


• перевірка та підтвердження за допомогою документів розміру нестач або лишків матеріальних цінностей і грошових коштів, визна­чення періоду та місця їх створення;

• документальне підтвердження розміру матеріальної шкоди, за­подіяної Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси посадовими та матеріально відповідальними особами у ре­зультаті скоєння корисливих правопорушень;

• виявлення недоліків в організації бухгалтерського обліку, звітно­сті і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, які сприяли утворенню матеріальної шкоди;

• визначення кола осіб, на чиїй відповідальності в період створен­ня нестачі або лишків, знаходилися товарно-матеріальні цінності та грошові кошти;

• визначення кола посадових осіб, які зобов'язані були забезпечи­ти виконання вимог бухгалтерського обліку та контролю, недодер­жання яких установлено в ході проведення експертизи;

• документальне підтвердження господарських операцій по при­йманню, реалізації і збереженню товарно-матеріальних цінностей та руху грошових коштів;

• встановлення правильності методики проведення документаль­ної ревізії Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси та достовірності її результатів;

• вивчення та аналіз змісту документів для експертного висновку щодо обгрунтованості списання на виробництво сировини та матеріа­лів та законності руху готової продукції;

• встановлення фактів порушення фінансової дисципліни, прави­льності розрахунків з постачальниками та покупцями, ухилення від сплати податків;

• документальна перевірка чинних правил емісії цінних паперів;

• документальне підтвердження фактів фіктивного банкрутства тощо.

Різниця у процесуальному становищі ревізора і експерта-бухгалтера полягає в тому, що ревізор не є самостійним учасником кримінального процесу.

Різниця між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією визна­чається за:

• об'єктом;

• суб'єктом;

• змістом предмета;

• методами.

Відмінності між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси, здійснюваною по завданню правоохоронних органів.


СУДОВА БУХГАЛТЕРІЯ



Бухгалтерська експертиза Ревізія
Експертиза — засіб доказування Ревізія — спосіб збирання доказів слід­чим шляхом використання фахових бух­галтерських знань
Фактичною підставою для призначення бухгалтерської експертизи є наявність обставин справи. Фактичною підставою вимоги слідчого призначити ревізію є наявність у справі даних, що свідчать про можливість вияв­лення або спростування фактів зловжи­вань у господарській діяльності
Бухгалтерська експертиза призначається спеціальною постановою відповідного органу. Порядок призначення і прова­дження експертизи чітко регламентова­ний законодавством Кримінально-процесуальний закон пе­редбачає право визначених органів вима­гати провадження ревізії, але не регла­ментує порядок призначення і провадження ревізії, оцінки її висновків Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси
Провадження бухгалтерської експертизи має спеціальне процесуальне оформлен­ня. Експерт-бухгалтер самостійно скла­дає висновок, що є джерелом доказів Ревізор за результатами зробленої ним перевірки складає акт ревізії, який разом з іншими документами, що містять фак­тичні дані й мають значення для прави­льного вирішення справи, є джерелом доказу
Провадження бухгалтерської експертизи має спеціальне процесуальне оформлен­ня. Експерт-бухгалтер самостійно скла­дає висновок, що є джерелом доказів. Ревізор за результатами зробленої ним пе­ревірки складає акт ревізії, який разом з іншими документами, що містять фактичні дані й мають значення для правильного ви­рішення справи, є джерелом доказу
Експерт-бухгалтер може Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси давати висно­вок з будь-яких питань справи, які нале­жать до його компетенції Ревізор може перевіряти і робити висно­вки з будь-якого питання, що належить до бухгалтерського обліку
Характер і обсяг діяльності експерта-бухгалтера визначаються питаннями, сформульованими в постанові та постав­леними на його розгляд слідчим або су­дом Характер і обсяг діяльності ревізора ви­значаються завданнями, сформульова­ними в наказі про призначення ревізії, які у свою чергу грунтуються на завдан­нях слідчого або суду
Експерт-бухгалтер, застосовуючи свої фахові знання, досліджує матеріали справи, що і дає йому підстави для ви­сновку Ревізор, крім аналізу даних бухгалтерсь­кого Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси обліку, має право проводити інвен­таризацію, опечатувати і вилучати доку­менти тощо
Експерт-бухгалтер порушує клопотання про надання додаткових та нових матері­алів, знайомиться з іншими матеріалами справи, які мають віношення до експерт­ного дослідження Ревізор самостійно підбирає необхідні для роботи документи, активно займа­ється пошуком матеріалів, які свідчать про розкрадання та інші зловживання
Експерт-бухгалтер активно бере участь у процесі, має право знайомитися з матері­алами справи, заявляти клопотання, за­давати запитання з дозволу слідчого або суду Ревізор — активний учасник досудового слідства, але він не має ніяких процесуа­льних прав на цій стадії кримінального процесу. У Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси судовому засіданні може ви­ступати як свідок


Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик


Бухгалтерська експертиза Ревізія
Експерг-бухгалтер проводить дослі­дження самостійно; як правило — за від­сутності слідчого Ревізор проводить дослідження само­стійно, за відсутності слідчого, який тільки контролює проведення ревізії у відповідності до діючого законодавства
Експерт-бухгалтер попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправильного висновку Ревізор не попереджається про криміна­льну відповідальність
3 метою забезпечення явки експерта-бухгалтера для участі в справі встанов­люються певні гарантії Кримінально-процесуальний закон не містить ніяких гарантій забезпечення яв­ки ревізора і проведення ревізії
Компетентність експерта-бухгалтера ви­значається експертною установою Компетентність ревізора визначається установою Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси, де він працює

Відмінності між судово-бухгалтерською експертизою та ревізією, яка проводиться по кримінальній справі, та участю спеціаліста-бухгалтера під час досудового слідства та в суді:

Судово-бухгалтерська експертиза Участь спеціаліста-бухгалтера Ревізія по завданню правоохоронних органів
Судово-бухгалтерська експертиза — спосіб зби­рання доказів Спеціаліст-бухгалтер до­помагає особі, яка збирає докази Ревізія — спосіб збиран­ня доказів. Слідчий при­значає проведення реві­зії для виявлення матеріалів про нові фак­ти господарської діяль­ності підприємства
Фактичними підставами для призначення судово-бухгалтерської експертизи є наявність обставин спра­ви, для "правильного розу­міння яких необхідні спеці­альні бухгалтерські знання Фактичними підставами Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси для залучення спеціаліста-бухгалтера до участі у справі служить необхід­ність встановлення, закрі­плення та вилучення до­казів Фактичними підставами для вимоги слідчого призначити ревізію є на­явність у справі даних, які свідчать про можли­вість виявлення нових фактів у діяльності під­приємства або запере­чення щодо наявних фа­ктів
Судово-бухгалтерська експертиза призначається спеціальною постановою відповідного органу Залучення спеціаліста-бухгалтера процесуально не оформлюється. Його участь фіксується у відпо­відному протоколі. Встановлено право слід­чого та інших правоохо­ронних органів вимагати проведення ревізії, але порядок призначення та проведення її, оцінка реві­зії законодавчо не регла­ментовано
Проведення судово- Спеціаліст-бухгалтер само Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси- Ревізор за результатами

Судово-бухгалтерська експертиза Участь шеціаліста-бухгалтера Ревізія по завданню правоохоронних органів
бухгалтерської експертизи визначено процесуально. Експерт-бухгалтер само­стійно складає висновок, що є джерелом доказів по справі стійно не складає ніяких до­кументів по справі. Він має право робити заяви, які сто­суються виявлення, закріп­лення та вилучення доказів проведеної документаль­ної ревізії складає акт, який є джерелом доказів по справі
Експерт-бухгалтер може давати висновок за питан­нями, які відносяться до його компетенції Спеціаліст-бухгалтер мо­же залучатися до участі у справі тільки у випадках, що передбачені криміна­льно-процесуальним за­конодавством Ревізор Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси може перевіряти та робити висновки за будь-якими питаннями, що відносяться до бухгал­терського обліку
Характер та об'єм діяль­ності експерта-бухгалтера визначаються питаннями, сформульованими у по­станові слідчого або суду Характер діяльності спеціа-ліста-бухгалтера визнача­ється відповідним органом, який залучив для участі у слідчих або судових діях. Об'єм діяльності спеціаліс-та-бухгалтера встановлю­ється у період проведення слідчих або судових дій. Характер та об'єм діяль­ності ревізора визначаєть­ся завданням, яке сфор­мульовано у наказі про призначення ревізії, яка у свою чергу визначається завданням слідчого (у по­станові про вимогу про­ведення ревізії)
Експерт-бухгалтер Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси, викори­стовуючи свої спеціальні знання, досліджує матеріали справи, що і дає йому під­стави для висновків. Спосо­би одержання фактографіч­ної інформації для експерта-бухгалтера визначені дію­чим законодавством Спеціаліст-бухгалтер не проводить ревізійних дій та експертних досліджень Ревізор, крім аналізу да­них бухгалтерського облі­ку, може проводити ряд самостійних дій: прово­дить інвентаризацію, опе­чатує, проводить вилу­чення документів тощо
Експерт-бухгалтер не тільки досліджує надані йому до­кументи та облікові регістри бухгалтерського обліку, але й може бути ознайомлений з іншими матеріалами справи, які мають відношення до проведення експертного до­слідження Спеціаліст-бухгалтер не проводить експертного Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси дослідження Ревізор самостійно підби­рає документи, необхідні йому для роботи, активно веде пошук щодо матеріа­лів про розкрадання та інших злочинів
Експерт-бухгалтер актив­но приймає участь у про­цесі Спеціаліст-бухгалтер має право лише звертати ува­гу на певні обставини справи та давати пояснен­ня. В протокол можуть бути занесені заяви, які зв'язані із встановленням, закріпленням та вилучен­ням доказів Ревізор — активний учасник досудового розслідування, але він не має ніяких проце­суальних прав на цій стадії кримінального процесу. В судовому засіданні він уже не активний учасник проце­су і може бути лише допи­таний як свідок

Судово Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси-бухгалтерська експертиза Участь спеціаліста-бухгалтера Ревізія по завданню правоохоронних органів
Експерт-бухгалтер прово­дить дослідження справи самостійно, як правило, у присутності слідчого Вся діяльність спеціаліс­та-бухгалтера виконуєть­ся тільки в присутності слідчого Ревізор проводить всі до­слідження самостійно, при цьому тісно контактує зі слідчим
Висновок експерта-бухгалтера є первинним джерелом доказів. Джерелом доказів є про­токол, що складений слід­чим за участю спеціаліс­та-бухгалтера Акт ревізії є джерелом доказів та відноситься до інших матеріалів справи
3 метою забезпечення яв­ки експерта-бухгалтера для участі у справі вста­новлюються певні гаран­тії, що забезпечують іс­тинність його висновків. 3 метою забезпечення яв­ки Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси спеціаліста-бухгалтера для виконання ним своїх обов'язків встановлюють­ся певні гарантії. Кримінально-процесуальний закон не має ніяких гарантій забез­печення явки ревізора та проведення ним доброякі­сної ревізії. Правила, що регулюють ці питання, знаходяться у відповідних відомчих інструкціях

Таким чином, із таблиці видно, що розбіжності між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією на вимогу правоохоронних ор­ганів обумовлені метою, визначеною слідчим (судом) під час вибору тієї чи іншої форми, а також фактичними умовами для застосування.

Не однакова і процесуальна форма вибору кожної з них, а також викладення результатів дослідження. Відмінності є в компетенції та в об'ємі діяльності осіб Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси, що мають спеціальні знання в галузі бухгалтер­ського обліку.

По різному характеризуються методики, об'єкти та способи дослі­дження. Є відмінності і в процесуальному положенні експерта-бухгалтера, ревізора, спеціаліста-бухгалтера, в їх взаємовідносинах зі слідчим.

Загальним у використанні спеціальних знань є те, що:

• документальна ревізія і судово-бухгалтерська експертиза вико­нуються спеціалістами в області бухгалтерського обліку;

• експерт-бухгалтер досліджує, як правило, ті ж документи, що були вивчені бухгалтером-ревізором;

• експерт-бухгалтер і ревізор застосовують однакову методику до­слідження документів;

• об'єм роботи експерта і ревізора визначається правозастосувачем (слідчим, судом), встановлюючи перелік питань.


documentajvplbt.html
documentajvpsmb.html
documentajvpzwj.html
documentajvqhgr.html
documentajvqoqz.html
Документ Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. (КПК), Цивільний процесуальний (ЩІК), Господарський процесуаль­ний (ГПК) кодекси